Медицинский сайт. Тибетская медицина.

Мігрень – захворювання, що характеризується нападоподібною, частіше одностороннім головним болем різної інтенсивності, частоти і про­должительности, супроводиться вегетативними порушеннями, іноді скороминущими осередковими неврологічними симптомами. Поза нападом ніяких ознак захворювання нервової системи не виявляють.

Причини. Напади мігрені провокуються найрізноманітнішими причинами; хвилюванням, запахами, недосипанням або пересипанням, уси­ленной розумовою роботою, алкоголем і ін. Дуже часто причиною мігрені служить перебування в задушливому приміщенні.
У основі мігрені лежить порушення судинної іннервації. У зв’язку з цим судини неадекватно реагують навіть на звичайні подразники. Частіше мігрень спостерігається у жінок, нерідко з початком менструального циклу. Клінічна картина мігрені залежить від її різновиду. Найчастіше спостерігається проста мігрень.
Симптоми. Існує дійсна мігрень (нозологічна форма забо­левания) і симптоматична мігрень – мигренеподобные напади, вы­званные процесами в головному мозку. Розрізняють 2 основних форми дійсної мігрені – просту і асоційовану.
Проста мігрень виявляється нападами головного болю в області скроні або ока і розповсюджується на всю половину голови. Можливі гіперестезія (до світла), нудота і навіть блювота, а в кінці нападу – поли-урия. При пальпації під час нападу мігрені виявляють напря­женность скроневої артерії, хворобливість.
Асоційована мігрень. В розпал нападу головного болю або перед ним у хворих виникають скороминущі осередкові неврологічні рас­стройства (афазія, геміпарез, геміанестезія і ін.). У ряді випадків появля­ются зорові або окорухові розлади.
Офтальмічеськая форма мігрені починається з випадання ділянки зре­ния або появи мерехтливої яскравої зигзагоподібної лінії (мерцатель­ная скотома). Через 10-30 мін скотоми зникають і виникає головний біль (скроня, очне яблуко, лоб), інтенсивність якого наростає. Появ­ляются нудота, блювота, після яких хворий відчуває полегшення.
Офтальмоплегічна форма мігрені – на тлі головного болю возни­кают парези або паралічі окорухових м’язів, що виявляється косоокістю і диплопією.
Вестибулярна форма мігрені супроводиться запамороченням на тлі головного болю.
Черевна форма мігрені характеризується нападоподібним болем в животі, нудотою, блювотою, полиурією.
У зв’язку з порушенням судинної іннервації судини неадекватно реагують на подразники, виникає спастична або вазопаралитическая реакція.
Лікування. Необхідно зняти спазм мозкових судин, надати обезболи­вающее дію, нормалізувати функціональний стан нервової сис­темы, внутрічерепний кровообіг і живлення головного мозку.
Фітотерапія. У народній медицині при мігрені приймають горя­чий настій ромашки по 1/3 стакана 3-4 рази на день до їжі (15-20 грама квіток ромашки аптечною заварити стаканом окропу) або по 30 крапель настоянки ромашки (40 грама квіток ромашки залити 100 мл 70 % спирту або стаканом горілки).
Народні лікарі рекомендують приймати наступний настій:
Лаванда, квітки 10 грама
Ромашка аптечна, квітки 15 грама
Пом’ята перцева, листя 15 грама
Простріл лугової (сон-трава), листя 10 грама
Суміш подрібнити, 1 столову ложку залити 0,5 л окропу на 2 ч, процідити. Приймати по 1/4 стакана 3 рази на день за 20 мін до їжі.
Крім того, рекомендують наступні рецепти лікування нападу:
1. Прикладати до хворого місця листя капусти звичайної.
2. Свіжу лимонну кірку діаметром в 2 см очистити від білої речовини, прикласти до скроні вологою стороною. Незабаром під кіркою утворюється червона пляма, яка трохи горить і свербить, і напад припиняється.
3. Пом’яти в руках 3-4 листки прострілу лугового і прикласти до скроні або до іншого хворого місця, незабаром головний біль припиняється.
4. Пити чай з суничного листя (1 столова ложка листя на 2 стакани окропу, наполягти 30 мін).
5. В період нападу поставити гірчичники на потилицю і литкові м’язи.
Водолікування. Пити воду, змішану з лимонним або малиновим соком.
В період нападу ножні ванни температури 40-42 °С, 15 мін, щодня. Приймають напівванну температури 30-32 °С, або ванну температури 35-40 °С для тулуба, або сидячу ванну температури 30-32 °С тривалістю 10-15 мін, потім злегка поплескати рука­ми по тілу або по частинах тіла, що були у ванні. Для подальшого відведення крові вживають збуджуючі обгортання живота і литок температури 23-25 °С. На лоб і голову кладуть товсті заспокійливі компреси температури 20 °С, які після нагрівання необхідно негайно замінити. При похолоданні і блідості особи на голову і лоб кладуть парові компреси.
При мігрені, обумовленій головним чином недостатнім крово­снабжением в області голови, проводять кровоприводящий масаж голови: масажист стоїть перед сидячим пацієнтом, великі пальці кладе на середину лоба і проводить легкі погладжування у напрямку до вис­кам. Далі погладжують долонями з 2 сторін голови до потилиці. Шкіру верхньої частини голови масажують кінцями пальців, як би причісуючи волосся, до потиличної частини голови і шиї, через декілька хвилин переходять до легкого биття голови легкими пружними ударами пальців (як при грі на роялі).
Лікування в період міжнападу. У Польщі народні лікарі рекомендують при мігрені сиру висушену каву, истол­ченный в порошок, варити по 15 грамів в стакані води і проціджений відвар пити кожен ранок протягом 30 днів. Цим способом виліковують важко-протікаючу хронічну мігрень.
Муміє. При мігрені приймають по 0,1 грамів муміє на ніч протягом 15 днів. Перерва – 5 днів, 2-3 курси.
Апітерапія. У народній медицині бджолина отрута відвіку применя­ют при лікуванні мігрені. У 1-й день лікування хворого піддають жаленню 1 бджоли. Якщо немає негативної реакції, то в наступний сеанс садять на область скронь 2 бджоли, а потім і 4 бджоли., Найчастіше бджіл прикладають на зовнішні поверхні плечей, еже­дневно міняючи місця так, щоб не було повторного жалення в одне і те ж місце.
Водолікування. Загальні або сидячі ванни температури 36 °С, 10 мін, через день.
Якщо напади мігрені виникають унаслідок порушення пищеваре­ния, що виявляється замком і скупченням газів, слід 2-3 рази на день обмивати живіт холодною водою, додавши на 1 л води 3 столових ложки столового оцту або столову ложку солі.
Ефективніше приймати сольові або оцетові ванни (1 стакан куховарської солі на ванну) 2-3 рази на тиждень, температура води 25 °С, у те­чение 1 мин. Чудово діють для видалення газів тмин або кріп городний, що наполягли у вигляді чаю (1/2 чайної ложки на 1 стакан окропу, наполягти 30 мін). Приймати по 3 столових ложки через 2 ч після їжі.
Лікувальна гімнастика проводиться з обтиранням водою кімнатної температури щодня.
Профілактика нападів мігрені полягає в раціональному режи­ме дня: своєчасні відхід до сну і пробудження, їда в певний час, регулярне спорожнення кишок, прогулянки на свіжому повітрі, заняття спортом, гігієнічною гімнастикою, попередження стресу і ситуацій, що викликають напад мігрені (недоїдання, тривале перебування в задушливому приміщенні, куріння, вживання спиртних напоїв і т. д.). Хворою мігренню повинен виконувати рекомендації лікаря про нормалізацію способу життя, інакше лікувальні і профілактичні лікарські засоби можуть виявитися неефективними.
Хворому мігренню необхідно лікувати що все є у нього заболе­вания, оскільки вони якщо і не є причиною, то значно посилюють тяжкість і частоту нападів мігрені.
Профілактика мігрені полягає не тільки в попередженні її нападів, але і в загальному оздоровленні організму.
Мігрень у ряді випадків передається по спадку. Дітей, що народилися від хворих мігренню, необхідно виділяти в групу підвищеної риски розвитку мігрені. Такі діти мають бути під спостереженням педіатра, дитячого невропатолога для того, щоб профілактичними мероприятия­ми запобігти дії на організм дитини чинників, що часто провокують появу нападів мігрені. У ряді випадків таким шляхом вдається виключити появу патологічної спадковості у по­томства.
Потрібно пам’ятати, що у дітей система нейрогормонально-гуморальної ре­гуляции всіх функцій, зокрема внутрішньомозкових судин, в порівнянні з дорослими людьми, є недосконалою. Саме порушення нейрогормонально-гуморальної регуляції лежать в основі розвитку мігрені.
Отже, попередження нападів мігрені у дитини з повы­шенным ризиком розвитку хвороби повинне починатися з народження. Насамперед мова йде про правильному вигодовуванні.
Надлишок вуглеводів і жирів в їжі є шкідливим для здоров’я навантаженням на травний канал, печінку, підшлункову залозу. Тому потрібне ретельне обговорення з лікарем режиму харчування дитини. Роль провокатора мігрені може зіграти будь-яке перекармлива­ние – кашами, картоплею, борошняними продуктами, тваринними жирами різного походження (коров’яче масло, свиняче сало і т. п.).
Велике значення в профілактиці мігрені має рівень двигатель­ной активності людини. Дефіцит рухів призводить до зниження обме на речовин, зменшенню активності симпатико-адреналовой системи Надмірна рухова активність обумовлює виснаження симпатико-адреналиновых регуляторних механізмів, підвищення обміну речовин, витрати енергії.
Кращий коректор рухової активності – фізичні упражне­ния, що тренують як рухову активність, так і обмінні процес­сы. Тренувальні заняття не допускають як перевантажень, так і недогру­зок. Вони поступово приводять до оптимального рівня функціональної активності симпатико-адреналовой системи і нормалізації обміну ве­ществ.
У профілактиці мігрені важливого значення набуває використання кліматичних чинників. Унаслідок порушення функції нейрогормонально-гуморальних регуляторних механізмів, що забезпечують в нормі оптимальне пристосування до зміни кліматичних і погодних умов, як правило, виникають метеотропні патологічні реакції (болезнен­ные реакції на зміну метеорологічної обстановки).
Тому зміна погоди, різка зміна температури окружаю­щей середовища, зміни вологості повітря, швидкості руху вітру, напруженості магнітного поля Землі, сонячній активності впливають на перебіг захворювання.
Для того, щоб підвищити стійкість хворого до зміни климати­ческих умов, потрібно застосовувати мінімальні по силі і часу трени­рующие дії окремих складових клімату, поступово нара­щивая їх силу і тривалість. Проти дії температурного фактора-необходимо систематично використовувати температурний раздра­житель у вигляді таких процедур, як обтирання, обливання, купання в прохолодній воді. Потім приступають до тренування судинних реакцій шляхом послідовного застосування термоконтрастных процедур. На перших етапах різниця між теплою і прохолодною температурною дією складає 1-1,5 °С. З кожною процедурою різниця темпе­ратур збільшується на 1-1,5 °С, досягаючи до завершення курсу трениров­ки 5-8 °С.
В результаті змінена реактивність судин на температурний раз­дражитель поступово нормалізується.
Тренування до дії таких чинників, як швидкість руху вітру, зміни вологості, досягається шляхом систематичного приме­нения повітряних ванн. Навіть до дії ультрафіолетового і инфра­красного спектрів сонячного світла можна підвищити стійкість челове­ка, застосовуючи сонячні ванни. Але ці дії не мають бути надмірними, щоб не викликати рецидиву або ускладнення захворювання.
Тому інтенсивність дії погодних чинників також потрібно підвищувати поступово, в процесі тренування організму.
Для хворого мігренню є корисним тривале перебування на свіжому повітрі, особливо на березі моря або іншого великого водоймища. Тут в повітрі знаходиться велика кількість негативних гидроио­нов, що роблять позитивний вплив на судинну реактивність, зокрема на стан мозкових судин. Корисні прогулянки в лісі і парку в той період, коли в повітрі немає запахів квітучих рослин і трав, які можуть викликати напад мігрені.
Важливим моментом в попередженні мігрені є своєчасне лікування інших захворювань, особливо хронічних осередків інфекції 1 Будь-який тривало поточний запальний процес змінює гомеостаз супроводиться порушенням ланок нейрогуморальной регуляції – раз! j виваются загальна слабкість, астенія, нервове виснаження.
Найбільш несприятливими є алергічні захворювання сінна лихоманка, бронхіальна астма, кропив’янка, які часто провокують мігрень, посилюють тяжкість перебігу її, частоту нападів.
Вказаний комплекс профілактичних мерів нерідко позбавляє больно-I го від нападів мігрені.