Медицинский сайт. Тибетская медицина.

Порушення ритму серця є клінічним синдромом, обуслов­ленным різними змінами основних електрофізіологічних характеристик міокарду, ведучих до порушення нормальної координації скорочень між різними ділянками міокарду або урежению серцевих скорочень.

У зв’язку з цим розрізняють порушення ритму, обумовлені зміною автоматизму (синусова тахікардія, синусо-орадикардия, синусова дихальна аритмія, атріовентрикулярний, або вузловий, ритм і ін.), порушенням збудливості (екстрасистолія, пароксизмальна тахікардія), порушенням провідності (блокада серд­ца), порушенням скоротливої функції серця (альтернуючий пульс, парадоксальний пульс).
Порушення ритму серця і провідності зустрічаються при різних захворюваннях, зокрема при важких (органічних) поразках мио­карда, і можуть бути пов’язані як з нейрогуморальными змінами, так і з рефлекторними впливами. При нейрогенному порушенні ритму воз­можно застосування акупунктури і припікання в комплексі з медика­ментозным лікуванням.

Синусова тахікардія – почастішання вироблення імпульсів в синусно-предсердному вузлі серця понад 80 в хвилину.
Синусова аритмія зазвичай пов’язана з диханням, при цьому почастішання ритму серця виникає при вдиху, урежение – при видиху.

Пароксизмальна тахікардія – синдром, що виражається в раптовому почастішанні серцевих скорочень до 150-200 в хвилину; продовжується від декількох секунд до декількох годин або днів (у окремих випадках до 2 нед). Скорочення викликаються імпульсами, витікаючими з гетеротропних вогнищ, що локалізуються в передсерді, предсердно-шлуночковому вузлі і в шлуночках.
Причини. Пароксизмальна тахікардія виникає унаслідок пере­возбуждения симпатичної нервової системи, а може, і місцевих изме­нений в міокарді.
Симптоми. Напади починаються раптово. Хворі скаржаться на сильне серцебиття, запаморочення, непритомний стан, іноді на біль в області серця. Об’єктивно виявляють спочатку блідість шкіри, а потім і ціаноз. Видно пульсація серця, шийних вен і печінки. Пульс правильний, злічити його майже неможливо із-за великої часто­ты. Межі серцевої тупості розширюються. Тони серця глухі, дыха­ние частішає. У легенях можуть розвиватися явища застою. З’являються набряки. Напад закінчується так само раптово, як і починається. Кінець нападу супроводиться рясним виділенням сечі низькій относитель­ной щільності, нудотою, позивом «на низ» і так далі Хворі найважче переживають початок і кінець нападів, під час яких ощуща­ется сильний поштовх і завмирання серця, іноді запаморочення з на­клонностью до непритомності. При пороках серця (особливо при мітральному стенозі) і органічних поразках міокарду (коронаросклерозе, ин­фаркте міокарду) напад пароксизмальної тахікардії може обусло­вить розвиток серцево-судинної недостатності.
Лікування. Впливати на симпатичну нервову систему, що перезбуджує , за допомогою акупунктури і припікання, а також з по­мощью відварів і настоянок лікарських рослин.
Фітотерапія. У народній медицині за кращий засіб при арит­мии і екстрасистоліях (випаданні пульсу) вважається глід; исполь­зуют плоди, свіжі і сушені квітки, навіть листя, тонкі гілочки з набряклими нирками.
Застосовують спиртну настоянку глоду. Кращий ефект оказы­вает водний екстракт, приготований таким чином: 1 столову ложку стовчених плодів глоду залити 1 стаканом окропу, по­ставить на слабкий вогонь і без бурхливого кипіння уварювати до половини об’єму, потім дати остигнути, процідити через марлю. Приймати по неповній чайній ложці (40 крапель) 3 рази на день до їжі. Щоб досягти в лікуванні стійкого результату, бажано приймати екстракт боярыш­ника 3 міс.
При явищах екстрасистолії застосовують валеріану. Краще использо­вать корінь валеріани не у вигляді спиртної настоянки або таблетованого сухого екстракту, а у вигляді настою на воді.
Корінь валеріани при умілому зберіганні не втрачає своїх властивостей 3 року, проте активність лікувального засобу в перших полгода в 2-3 рази вище, ніж після тривалого зберігання. Для приготування настою 1 сто­ловую ложку подрібненого кореня валеріани заливають в термосі 1 стака­ном окропу, наполягають 8-10 ч, приймають 3 рази на день по 1/3 стакана в перших 2-3 нед захворювання. Потім, коли знімається гострота хвороби, приймають спочатку по 2, потім по 1 столовій ложці настою 3-4 рази на день.
Такий настій валеріани приймають при хронічних порушеннях кровообіги, тахікардії і екстрасистолії, особливо якщо вона пов’язана з невротичним станом. Настій валеріани необхідно приймати до 2 мес, потім зробити перерву 1 мес, після чого курс лікування повторити.
При екстрасистоліях і нападах серцебиття високу эффектив­ность показала настоянка трави вовконіг, вживана народними врачева­телями Башкирії. Досвідчені травники вважають, що це краще успокаива­ющее і болезаспокійливий засіб при неврозах, головному і шлунковому болі, серцевій слабкості. 1 столову ложку висушеної і подрібненої трави заливають 0,5 л окропу, наполягають під кришкою протягом 1 ч, проціджують. Приймають по 1/2 стакана в день за 15 мін до їжі. Тривалість лікування до 1 міс. При необхідності курс лікування повторюють.
Муміє в народній медицині застосовують при аритмії і экстрасисто­лии у разі дефіциту калія, магнію. Призначають 2 % розчин муміє (10 грама муміє на 0,5 л води температури 60 °С) по 20 мл вранці за 30 мін до їжі і на ніч перед сном протягом 10 днів. Перерва 5 днів. Курс повторити.
Оскільки порушення ритму серця виникає як наслідок различ­ных патологічних процесів в міокарді і серцевих гангліях або змін впливів на серці з боку нервового регулюючого крово­обращения апарату, що знаходиться під контролем вищих вегетативних центрів і кори великого мозку, то необхідно проводити лікування, виходячи від причини захворювання.
При невротичних станах успішно застосовують психотерапію, санаторно-курортне лікування.
Напад пароксизмальної тахікардії може бути припинений специ­альными прийомами, що викликають збудження блукаючого нерва, на­пример: натуження на висоті вдиху (проба Вальсальви), натискання на обидва очні яблука, придавлення сонної артерії до хребта з одного боку на декілька секунд, штучну блювоту. Під час нападу хворий повинен дотримувати повний спокій.
Тахікардія, або прискорене серцебиття, буває разного происхож­дения.
У народній медицині давно відомо, що спиртна настоянка коріння дивосила (але не відвар) допомагає справитися з серцебиттям.
Спиртну настоянку готують із співвідношення 1:5-100 грама коріння на 0,5 л 70% спирту, наполягти 14 днів. Приймати по 1 чайній ложці 3 рази на день за 15 мін до їжі.
Другий доступний засіб – спаржа, для відвару використовують гілки і коріння. На початку літа зрізають молоді втечі, восени викопують коріння. 1 столову ложку подрібненого коріння заливають 0,5 л води, доводять до кипіння, дають поваритися не більше 1 міни і знімають з вогню. У цей гарячий відвар кладуть 1-2 чайних ложки сушеної трави спаржі, наполягають під кришкою 2 ч. Приймають по 2 столових ложки 3 рази на день за 15 мін до їжі.
При наполегливому і сильному серцебитті ефективним засобом являет­ся настоянка трави белозера болотного. Рослина в деякій мірі отруйна, тому на 1 стакан окропу кладуть не більше 5 стеблинок з листям – це вистачає на 1 день. Але перевага віддається горілчаній настоянці, оскільки вона через слизисту оболонку рота швидко проникає в кров і починає діяти відразу.
Приготування настоянки: 3 столових ложки (жменя) трави заливають 0,5 л горілки, наполягають в теплому місці 10-12 днів. Приймають 3 рази на день за 30 мін до їжі, розводять в чарці води або завара трави ци­кория. У 1-й тиждень – по 20 крапель на прийом, в 2-у – 30 крапель, в 3-у – 40, а починаючи з 4-го тижня по 50 крапель впродовж 3 міс. Якщо тахікардія через якийсь час знову з’являється, то при перших же її ознаках повторюють той же краплинний цикл.
Оцинкований шуруп . біоенергетик